Невербальна
комунікація як своєрідна мова почуттів є таким самим продуктом суспільного
розвитку, як і мова слів.
У процесі спілкування часто виникають такі види жестів:
1.
жести оцінки — почісування підборіддя;
витягування вказівного пальця уздовж щоки; вставання і ходіння туди-сюди тощо.
Жести, що мають відношення до замисленості і мрійності: жести «рука біля щоки»
(люди, що спираються щокою на руку, звичайно
глибоко занурені в роздуми); жести критичної оцінки — підборіддя
спирається на долоню, вказівний палець витягується уздовж щоки, інші пальці —
нижче рота (позиція «почекаємо — подивимося»);
людина сидить на краєчку стільця, лікті — на стегнах, руки вільно звисають
(позиція «це чудово!»);
нахилена голова (жест «уважного слухання»); почісування підборіддя (жест «добре, давайте подумаємо») — використовуються, коли людина приймає рішення; жести з окулярами (протирання стекол, беруть у рот дужку окулярів тощо) — це паузи для міркування, людина хоче одержати час для обмірковування своєї поведінки перед тим, як зробити більш рішучий опір, вимагаючи пояснень чи ставлячи запитання; «ходіння» — жест, що позначає спробу людини розв’язати складну проблему чи прийняти важке рішення; пощипування перенісся — цей жест, що звичайно сполучається з закритими очима, говорить про глибоку зосередженість і напружені міркування;
нахилена голова (жест «уважного слухання»); почісування підборіддя (жест «добре, давайте подумаємо») — використовуються, коли людина приймає рішення; жести з окулярами (протирання стекол, беруть у рот дужку окулярів тощо) — це паузи для міркування, людина хоче одержати час для обмірковування своєї поведінки перед тим, як зробити більш рішучий опір, вимагаючи пояснень чи ставлячи запитання; «ходіння» — жест, що позначає спробу людини розв’язати складну проблему чи прийняти важке рішення; пощипування перенісся — цей жест, що звичайно сполучається з закритими очима, говорить про глибоку зосередженість і напружені міркування;
2.
жести впевненості — з’єднання пальців у
купол піраміди; розгойдування на стільці;
3.
жести нервозності й непевності — переплетені
пальці рук; пощипування долоні; постукування по столу пальцями, торкання спинки
стільця перед тим, як на нього сісти; покахикування, прочищення горла; лікті
ставляться на стіл, щоб утворити піраміду; посмикування себе за вухо тощо;
4.
жести
фрустрації
— короткий подих, часто поєднаний із різними неясними звуками, типу стогону,
мукання тощо; тісно зчеплені, напружені руки — це жести недовіри й підозри;
руки тісно потискують одна одну —
спостерігається, коли людина «вскочила в халепу»; захисне погладжування
шиї долонею (у багатьох ситуаціях, коли людина займає захисну позицію);
5.
жести самоконтролю — руки заведені за спину, одна при цьому стискає іншу;
поза людини, що сидить на стільці і схопилася руками за підлокітники тощо. Такі
пози є сигналами про бажання людини впоратися із сильними почуттями та
емоціями;
6.
жести чекання — потирання долонь; повільне
витирання вологих долонь об тканину;
7.
жести
заперечення
— складені руки на грудях; відхилений назад корпус; схрещені руки; торкання
кінчика носа тощо;
8.
жести прихильності — прикладання руки до
грудей; переривчастий дотик до співрозмовника тощо;
9.
жести
домінування
— жести, пов’язані з виставленням великих пальців напоказ, різкі змахи зверху
вниз тощо. Перевага може бути виражена в привітальному рукостисканні — коли
людина міцно потискує руку і повертає її так, щоб її долоня була зверху вашої,
вона намагається виразити щось подібне до фізичної переваги. І навпаки, коли
людина протягує руку долонею нагору, вона демонструє готовність прийняти роль
підлеглого. Коли людина під час розмови недбало засунула руку в кишеню піджака,
при цьому великий палець знаходиться зовні — це виражає її впевненість у
перевазі над вами;
10.
жести нещирості, підозри та скритності — рука прикриває рот (співрозмовник
старанно ховає свою позицію з обговорюваного питання); погляд убік (показник
скритності); ноги (чи все тіло), звернені до виходу, — це явний знак того, що
людина хоче закінчити зустріч чи бесіду; торкання чи потирання носа (вказівним
пальцем) — знак сумніву (може бути потирання вуха, ока);
11.
жести відкритості — розкриті руки
долонями вгору (жест, пов’язаний зі щирістю й відкритістю); знизування плечима,
яке супроводжується жестом розкритих рук (позначення відкритої натури);
розстібування піджака (люди відкриті й прихильні до вас часто розстібають чи
навіть знімають піджак у вашій присутності);
12.
жести захисту (жести, якими ми реагуємо на можливі погрози, на
конфліктні ситуації) — руки, схрещені на грудях (використовуються для вираження
оборони); руки, стиснуті в кулаки;
13.
жести готовності — руки на стегнах.
Варіація даної пози в положенні сидячи — людина сидить на краю стільця, лікоть
однієї руки і долоня іншої спираються на коліна;
14.
жести довіри — пальці
з’єднуються на зразок купола храму (жест «купол»), що означає довірливість, але
часто й деяке самовдоволення, чи егоїстичність, гордість;
15.
жести авторитарності — руки з’єднані за
спиною, підборіддя підняте вгору. Якщо ви хочете дати зрозуміти свою перевагу,
треба лише фізично піднятися над даною людиною (сісти вище, якщо ви обоє
сидите, чи встати);
16.
жести нудьги — постукування по підлозі ногою чи
клацання ковпачком ручки; голова спирається
на долоню; машинальне малювання на папері; порожній погляд («я дивлюся
на вас, але не слухаю»).
17.
жести залицяння (чи «причепурювання») — пригладжування чи поправляння волосся,
одягу (жінки); поправляння краватки, запонок (чоловіки).
Немає коментарів:
Дописати коментар