неділю, 30 грудня 2012 р.

СТРАВИ ДО НОВОРІЧНОГО СТОЛУ



Новорічне свято - особливе, воно пов'язане з багатовіковими народними традиціями і звичаями.
Зустрічають його по-різному: хто в ресторані або в театрі, хто в лижному поході - в колибі чи біля гірської красуні-смерічки, а здебільшого - у великому чи малому товаристві вдома. Але всіх у цей новорічний вечір об'єднує одне прагнення: якнайкраще попрощатися з старим роком і якнайурочистіше зустріти новий.
Подумаємо, як прикрасити святковий стіл. Можна зробити так. Простеліть білосніжну скатертину. В центрі на дзеркальному склі розкладіть великі червоні яблука, в які увіткніть по свічечці. Поміж ними розкидайте смерекові гілочки, притрушені ялинковим "дощиком". Вигляд такого столу одразу настроює на святковий лад. Якщо чекаєте гостей, то зверху паперової серветки, яка має лежати на закусочній тарілці, добре покласти карточку з ім'ям та прізвищем гостя чи просто з ім'ям.

суботу, 29 грудня 2012 р.

СПІВАЄМО РАЗОМ "НОВА РАДІСТЬ СТАЛА"


З НАСТУПАЮЧИМ НОВИМ РОКОМ!


ТРАДИЦІЇ НОВОРІЧНОГО СВЯТКУВАННЯ



Серед українського селянства аж до початку XX ст. зберігалися новорічні традиції змішаного язичницько-християнського походження. Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною всіляка нечиста сила. Вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, яких також боялися і намагалися умилостивити. Побутувало уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно. До цієї ночі, як і до свята Івана Купала, приурочені перекази про палаючі гроші та скарби. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року. На цьому грунті сформувалися звичаї, обряди, заборони та обмеження, в яких яскраво відбився світогляд хлібороба, його невпевненість у завтрашньому дні, страх перед стихійними силами природи.