ЖАНРОВЕ РОЗМАЇТТЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ

ГЕНОЦИД УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ РУСИФІКАЦІЇ

ЗЛОЧИНИ МОСКВИ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

1686 р. — Ліквідація автономії української церкви, незаконне й насильницьке приєднання Київської митрополії до Московського патріархату
і встановлення Московським патріархом контролю в Україні над церквою,
освітою і культурою.

1687 р. — Вимоги Москви до гетьмана України
сприяти збільшенню кількості змішаних шлюбів між українцями та росіянами
(«Коломацькі статті»).
1689 р. — Заборона Києво-Печерській лаврі друкувати будь-які книжки без дозволу Московського патріарха.

ОРИГІНАЛЬНА УКРАЇНСЬКА НАЗВА КОЛЯДИ — КАЛИНА

      Готуватися до Святвечора наші предки починали із грудня. До свята кожному члену родину робили нову сорочку та білили хату. На покутті виставляли дідуха та плели павучки – язичницькі символи сучасних традицій.

           Ще до світанку в переддень Різдва палили сім полін, які відкладали сім тижнів. На цьому вогні готували дванадцять пісних страв, серед яких обов`язково кутю і борщ з вушками.

     Колядники готували колядки та вертепи, а до церкви йшли у найкращому вбранні. Зараз традиції мало збереглися. Якщо ще років 20 тому у Львові та селах ходили вертепи, то зараз їх нечасто можна зустріти. 
         Збереглась лише традиція 12 страв, але часто готують не усі страви.

СВЯТКУВАННЯ НОВОГО РОКУ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І ТРАДИЦІЇ

В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували Новий рік: і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази (в ніч на 1-ше та 14-те січня).

Сучасна молодь примудряється відсвяткувати Новий рік ще й третій раз, за східним календарем, зазвичай, в кінці січня – на початку лютого. Але зупинимось на власне українських традиціях…

Спочатку Новий рік для наших предків був цілком весняним святом. Оскільки у всіх стародавніх народів святкування Нового року зазвичай співпадало з початком відродження природи і в основному було приурочене до березня — початку землеробських робіт, то й давні слов’яни початок нового року асоціювали з приходом весни. Зима втекла – отже, настав новий рік.

ПОРАДИ ЩОДО ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСНОГО РОДОВОДУ

РІЗДВО НЕ ЗА ГОРАМИ - НОВІ ПЛАНИ, НОВІ НАДІЇ, НОВА РЕАЛЬНІСТЬ

ЗАВАНТАЖУЙТЕ ПОЧЕРК Т.Г.ШЕВЧЕНКА

http://www.kobzar.kyivstar.ua/#2

ВІТАЮ ВСІХ УКРАЇНЦІВ З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!

ЖИТТЄВІ СХОДИ ДО КОБЗАРЯ (БІОГРАФІЧНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ЕСЕ)

Сходинка третя – Переяслав-Хмельницький музей Т.Г. Шевченка

Нещодавно побувавши в музеї Т.Г.Шевченка в Переяслав-Хмельницькому відкрила для себе багато нового про приватне життя поета та його творчість.

Вразили картини, які малював художник Шевченко, стає зрозумілим, що його художні твори є не менш видатними за його поетичні. Побачила багато його приватних листів та рукописів власноруч написаних. Гарний дрібнуватий почерк та розбірливі слова, які написані майже без виправлень.

Вже в музеї дізналась, що саме в будинку лікаря Козачковського, де розташований музей, і перебував останні роки життя Тарас Григорович, повернувшись із заслання, він писав свій «Заповіт».

Саме тут його думки і душевні переживання набули тої пророчої сили, яка закарбувалась у його останніх віршах.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

Через ту збережену спадщину, яку нам залишив Великий Тарас, ми і маємо свою національну ідею – ідею збереження людських цінностей, народу, який любить свободу і розумну думку. Недарма Шевченків заповіт:

Борітеся — поборете!

Вам бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

слушно перекликається з біблійною заповіддю «хто стукає тому й відкривають».

Останнім часом, поезії Шевченка стають не тільки художніми творами справжнього українського патріота, але й пророчими для майбутніх поколінь українців.

Ми все шукаємо і намагаємось винайти різні стратегії побудови нашої держави, а вони вже давно вистраждані та прописані великим українським поетом Тарасом Григоровичем Шевченком.

Розмірковуючи над останніми подіями, які стались в нашій державі, хочу побажати всім батькам та педагогам, які займаються вихованням прийдешнього покоління розповідати та вивчати життя і творчість великого поета не формально, а через призму національної ідеї, яка живе саме у творах великого Шевченка.

11.06.2014 року

ЖИТТЄВІ СХОДИ ДО КОБЗАРЯ (БІОГРАФІЧНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ЕСЕ)

Сходинка друга – пам’ятник у Каневі

В років чотирнадцять – нас дітей після закінчення шкільних занять, влітку, повезли екскурсією до Канева подивитись могилу Тараса Шевченка. Пам’ятаю безліч сходів і велике захоплення від простору, який охопив мене коли ми піднялись на гору.

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Мабуть тоді я відчула всю велич не тільки Тарасових слів, але й силу природи, яку любив Шевченко і прославляв в багатьох своїх віршах. Мені теж хотілось там кричати, можливо не усвідомлюючи, що то і є любов до батьківщини, яка тільки через такі місця може поселитись в душі підлітка.

Там же на могилі Тараса вперше побачила живого музику-кобзаря, який грав українські думи і виглядав дуже колоритно. Мені здалось, що герої шевченківських рядків, якимось чином залишились в нашому часі і продовжують доносити людям його заповіт.

Ми багато фотографувалися і тепер переглядаючи ці фото я розумію, як це важливо повезти дитину, у віці усвідомлення основних національних цінностей, в таке місце.

ЖИТТЄВІ СХОДИ ДО КОБЗАРЯ (БІОГРАФІЧНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ЕСЕ)

Сходинка перша – дитячі емоції

Вперше я почула про Тараса Григоровича Шевченка в рочків п’ять від мами, яка тоді мені читала дитячих книжок. Мабуть жага до пізнання у мене була такою великою, що я погодилась слухати її читання з великої книжки без малюнків. Пам’ятаю, що в дитинстві, книжка без малюнків – це було щось незрозуміле і нецікаве. А тут мама, посадила мене поряд з собою і сказала, що «Кобзар» - це найважливіша книга всіх українців і я її буду читати все життя і пізнавати його через її вірші.

Приготувавшись до слухання цікавих історій, я не могла ніяк зрозуміти чому мама не може почати читати з першої сторінки, а шукає щось особливе. І ось читання почалось:

Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі – чужі люде,

Роблять лихо з вами.

З перших рядків голос мами почав бриніти і покотилась сльоза. Не розуміючи, що тут страшного я почала задавати безліч питань, на які мама сказала, що я маю послухати всю поему, а потім вона пояснить, що мені не зрозуміло. Мама читала через сльози і намагалась робити зупинки там, де я мала усвідомити якісь події. Закінчивши читати «Катерину» мама тихенько сиділа і чекала моїх запитань, але я через мамині сльози та її співпереживання подіям в поемі все зрозуміла і теж задумалась. Мабуть, то була перша в моєму житті думка про тяжку долю українців, яку описував Тарас Григорович Шевченко.

 

ДЛЯ ТИХ, ХТО ЛЮБИТЬ ЧИТАТИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ДОРОСЛИХ

1. Буквоїд http://bukvoid.com.ua/ , FB - https://www.facebook.com/Bukvoid

2. Літакцент http://litakcent.com/ , FB - https://www.facebook.com/pages/Літакцент/183131598414602

3. Друг читача http://vsiknygy.net.ua/ , FB - https://www.facebook.com/Drug.Chytacha

4. Сучасна українська книгосфера http://avtura.com.ua/

5. Український журнал іноземної літератури «ВСЕСВІТ» http://vsesvit-journal.com/

6. Літклуб «МАРУСЯ» https://www.facebook.com/litclub.marusia?fref=ts

7. Форум видавців https://www.facebook.com/lviv.bookforum?fref=ts

8. Книгарня «Є» http://book-ye.com.ua/shop/ , FB - https://www.facebook.com/pages/Книгарня-Є/462285535149?fref=ts

ВІРШ ПРО УКРАЇНУ. ОЛЕКСІЙ ПОЛОНСЬКИЙ

ВІТАННЯ З НОВИМ РОКОМ ТА РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!

УКРАЇНСЬКИЙ ГІМН У ВИКОНАННІ ПРИХИЛЬНИКА ІЗ НОВОЇ ЗЕЛАНДІЇ

МАНДРИ _ НЕ СПИ, МОЯ РІДНА ЗЕМЛЯ.flv

ЩЕДРОЇ ГОСПОДИ ДОБРИМ ЛЮДЯМ! З НОВИМ РОКОМ!

ЗБЕРЕЖЕМО МОВУ - ЗБЕРЕЖЕМО НАЦІЮ

МАЛАНКА ТА ВАСИЛЬ – ХТО ВОНИ? ГОТУЄМОСЬ ДО СТАРОГО НОВОГО РОКУ

У ніч з 13 на 14 січня за юліанським календарем зустрічають Новий рік у багатьох країнах Східної Європи (за старим православним і греко-католицьким стилем). З цим святом пов'язано чимало легенд, звичаїв та обрядів. Цей вечір у народі названо Щедрим. Й досі, поширене на Щедрий вечір карнавальне дійство пов'язане з Маланкою. Але це ім'я не міф.

За християнською традицією преподобна Маланія-римлянка, народилася у християнській родині. Її багаті і знатні батьки бачили у доньці спадкоємицю і продовжувачку роду. 

            У чотирнадцять років Маланію проти її волі віддали за знатного юнака Апініана. На палкі прохання жити з нею в непорочності Апініан відповідав: „Коли матимемо двох дітей, спадкоємців нашого майна, тоді разом відречемося від світу». Але двох народжених дітей забрав до себе Господь.

СТРАВИ ДО НОВОРІЧНОГО СТОЛУ

Новорічне свято - особливе, воно пов'язане з багатовіковими народними традиціями і звичаями.

Зустрічають його по-різному: хто в ресторані або в театрі, хто в лижному поході - в колибі чи біля гірської красуні-смерічки, а здебільшого - у великому чи малому товаристві вдома. Але всіх у цей новорічний вечір об'єднує одне прагнення: якнайкраще попрощатися з старим роком і якнайурочистіше зустріти новий.

Подумаємо, як прикрасити святковий стіл. Можна зробити так. Простеліть білосніжну скатертину. В центрі на дзеркальному склі розкладіть великі червоні яблука, в які увіткніть по свічечці. Поміж ними розкидайте смерекові гілочки, притрушені ялинковим "дощиком". Вигляд такого столу одразу настроює на святковий лад. Якщо чекаєте гостей, то зверху паперової серветки, яка має лежати на закусочній тарілці, добре покласти карточку з ім'ям та прізвищем гостя чи просто з ім'ям.