неділя, 28 грудня 2014 р.

ОРИГІНАЛЬНА УКРАЇНСЬКА НАЗВА КОЛЯДИ — КАЛИНА



      Готуватися до Святвечора наші предки починали із грудня. До свята кожному члену родину робили нову сорочку та білили хату. На покутті виставляли дідуха та плели павучки – язичницькі символи сучасних традицій.
           Ще до світанку в переддень Різдва палили сім полін, які відкладали сім тижнів. На цьому вогні готували дванадцять пісних страв, серед яких обов`язково кутю і борщ з вушками.
     Колядники готували колядки та вертепи, а до церкви йшли у найкращому вбранні. Зараз традиції мало збереглися. Якщо ще років 20 тому у Львові та селах ходили вертепи, то зараз їх нечасто можна зустріти. 
         Збереглась лише традиція 12 страв, але часто готують не усі страви.


СВЯТКУВАННЯ НОВОГО РОКУ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І ТРАДИЦІЇ



В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували Новий рік: і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази (в ніч на 1-ше та 14-те січня).
Сучасна молодь примудряється відсвяткувати Новий рік ще й третій раз, за східним календарем, зазвичай, в кінці січня – на початку лютого. Але зупинимось на власне українських традиціях…
Спочатку Новий рік для наших предків був цілком весняним святом. Оскільки у всіх стародавніх народів святкування Нового року зазвичай співпадало з початком відродження природи і в основному було приурочене до березня — початку землеробських робіт, то й давні слов’яни початок нового року асоціювали з приходом весни. Зима втекла – отже, настав новий рік.