РЕЗОНАНСНЕ ЛІДЕРСТВО - ФОРМУВАННЯ ЯКІСНИХ ОЗНАК СУЧАСНОГО УПРАВЛІНЦЯ

В останні роки у галузі менеджменту був виокремлений новий різновид лідерства, найбільш придатного для здійснення ефективної діяльності керування колективом, який дістав назву резонансного, тобто такого, що визначається рівнем емоційного інтелекту особистості та здатністю створити сприятливий для спільної діяльності морально-психологічний клімату колективі.

        Термін "резонансне лідерство" був вперше введений американськими дослідниками Д. Гоулманом, Р. Бояцисом та Е. Маккі, у колективній праці “Емоціональне лідерство: Мистецтво управління людьми на основі емоційного інтелекту”, де дослідники дають характеристику цьому феномену як особливому виду гармонії міжособистісних взаємин, при чому ототожнюють два різновиди лідерства: резонансне та емоційне, оскільки в їх основі лежать дослідження емоційного інтелекту.

Результати проведених досліджень дали змогу зробити висновки про те, що саме поведінка та настрій лідера впливають на силу його емоцій: породжують мотивації, надихають на творчість, покращують продуктивність праці, пробуджують високі почуття відданості справі.

У процесі спілкування з оточуючими, виникає міцний емоційний зв'язок -резонанс. Уміння викликати резонанс - ознака лідерів, які володіють високим рівнем емоційного інтелекту. Те, наскільки ефективно лідер управлятиме своїми почуттями, зможе розбиратися у власних емоціях: розпізнаватиме їх, використовуватиме для досягнення групових цілей, залежить від рівня його емоційного інтелекту.

Незважаючи на певні розбіжності науковців у визначеннях ЕІ, практично всі дослідники схиляються до того, що наявність розвиненого емоційного інтелекту - це неодмінна умова успішного лідерства.

На думку Д. Гоулмана та його співавторів погоджується відомий європейський експерт у галузі менеджменту Манфред Кетс де Вріс. Автор відмічає важливість розвитку емоційного інтелекту та деталізує взаємозв'язок рівня інтелекту лідера зі здатністю розуміти самого себе та своїх підлеглих.

На думку С.П. Дерев'янко, емоційний інтелект також обумовлює вибір стратегій адаптивної поведінки, впливає на соціальне самопочуття у групі та прояви лідерських якостей. Лідер займає самий високий статус у визначеній групі, який нерідко називають високим соціометричним статусом на відмінність від аутсайдерів, у яких спостерігається негативний чи низький соціометричний статус, що характеризує дезорганізуючі тенденції у поведінці члена групи.

Резонансне лідерство може служити основою для формування якісних ознак сучасного лідера-управлінця. Спробуємо довести це твердження шляхом порівняльного аналізу особистісних рис лідера та ознак резонансного лідерства (див. таблицю).

№ з/п	Особистісні риси лідера	Ознаки резонансного лідерства
1	Здатність бути організатором спільної діяльності: - керівник-лідер формулює мету, що хвилює більшість членів колекти­ву, бере на себе відповідальність за створення нехай не всіх, але обов’язково основних, визначальних умов для досягнен­ня цієї мети; - є пред­ставником колективу у взаєминах з вищим керівництвом	Представницькі схильності
2	Здатність усвідомлювати спільні потреби й проблеми керовано­го колективу та брати на себе ту частку роботи із задоволення цих потреб й вирішення проблем, яку інші члени колективу взяти на себе не можуть; - лідер знає, у чому полягають інтереси людей, з якими він пов’язаний по роботі, і готовий їх відстоювати; - прояв чуйності, проникливість і довіра до людей: знаходить час, щоб вислухати, і вміє слухати; з ним легко розмовляти на будь-яку приватну тему, оскільки він уміє зберігати таємни­ці; - здатний зро­зуміти труднощі (проблеми) окремої людини; відчуває, кому він потрібний; готовий заступитися за підлеглого, якщо з ним поводяться несправедливо; здатний розуміти те, про що люди воліють мовчати; здатний до співпереживання (емпатії); він є виразником спільних для членів колективу позицій; - лідер упевнений, що численні проблеми, що поста­ють перед людьми, можна розв’язати, своїм оптимізмом він підтримує в людях віру у власні сили	Емпатія, позитивний прояв емоцій, оптимізм
3	Наявність спеціальних знань, які дозволяють використати сучасні технічні засоби обробки й аналізу інформації; - вміння застосовувати глибокі знання основ наукового управління у процесі прийняття та реалізації управлінських рішень;  - володіння високими моральними якостями, професіоналізмом, знаннями, високим рівнем культури	Емоційний інтелект
4	Здатність об’єднувати навколо себе талановитих, обдарованих однодумців; - планування спіль­ної роботи з урахуванням інтересів і можливостей кожного члена колективу; - лідер здатний заохочувати лю­дей до діяльності, не віддаючи прямих розпоряджень і команд; він вищою мірою наділений “почуттям ліктя”, уміє перекону­вати, підтримувати; - має неформальний авторитет (йому підкорялися б, за ним би йшли, навіть якби він не мав ніякої керівної посади)	Емоційне лідерство

За матеріалами сайту http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/dutp/2007-2/txts/07gamslu.htm; http://vuzlib.com/content/view/520/94/