На українському ринку
технології інтелектуальних обчислень роблять лише перші кроки. Це можна
пояснити їх високою вартістю, але, як показує історія розвитку інших галузей
комп'ютерного ринку України, сам по собі цей фактор навряд чи є визначальним.
Скоріше тут виявляється дія деяких специфічних для України негативних факторів,
що різко зменшують ефективність застосування аналітичних технологій.
Комп'ютерні системи підтримки
прийняття рішень, у принципі, можуть ґрунтуватися на двох підходах. Перший,
більш традиційний, полягає в тому, що в системі фіксується досвід експерта,
який використовується для вироблення, оптимального в даній ситуації, рішення.
Системи інтелектуальних обчислень в основному реалізують другий підхід.
Вони
намагаються знайти рішення на основі аналізу історичних даних, що описують
поведінку досліджуваного об'єкта, прийняті в минулому рішення, їхні результати
і т.д. Усі ці дані можуть включати, наприклад, часові ряди цін на різні
фінансові послуги, результати фінансово-господарської діяльності підприємства,
статистику продажів тієї чи іншої продукції. Зрозуміло, щоб застосування цих
систем у практиці виявилось виправданим, необхідно мати досить вагому множину
цих даних - інакше прийняті на їхній основі рішення будуть безпідставними.
З цією очевидною обставиною
зв'язані головні труднощі просування технологій інтелектуальних обчислень в
України: відмінною рисою більшості вітчизняних підприємств є порівняно
невеликий термін існування. Характерний "вік" накопичених ними баз
даних складає 2-3 роки, і, як показує досвід, інформації, що міститься в цих
базах даних, виявляється недостатньо для вироблення на її основі ефективної
стратегії прийняття рішень за допомогою новітніх аналітичних систем. Небезпека
тут складається не стільки в неможливості виявлення взаємозв'язків у
нечисленних даних і побудови моделей на їхній основі, скільки в одержанні
статистично незначущих моделей і прийнятті на їхній основі невірних рішень. Той
факт, що метод відмінно працює, коли потрібно пояснити те, що було в минулому,
але зовсім непридатний для прийняття рішень "на майбутнє", народжує
сумніву в здатності систем інтелектуальних обчислень вирішувати реальні задачі
зі сфери бізнесу і фінансів. Таким чином, головна проблема застосування систем
видобутку знань для України - це нечисленність аналізованих даних.
Іншою відмітною рисою
української економіки, як на макрорівні, так і на рівні окремих підприємств, є
її нестабільність; крім того, вона знаходиться під впливом дії численних,
зненацька виникаючих факторів. У той час як на Заході підприємства в основному
працюють у рамках сталої законодавчої бази, у сформованих структурах товарних,
фінансових і інформаційних потоків, українські підприємства змушені підбудовуватися
під правила гри, що постійно змінюються. Це ж стосується українських фінансових
ринків. Отже, людина повинна обов'язково контролювати й аналізувати результати,
спродуковані інтелектуальними системами.
Нарешті, ще одна обставина
впливає на застосування систем інтелектуальних обчислень в українських умовах.
Воно пов'язана з тим, що люди, відповідальні за прийняття рішень у бізнесі і
фінансах, звичайно не є фахівцями у статистиці і штучному інтелекті і тому не
можуть безпосередньо використовувати системи інтелектуального аналізу даних, що
вимагають складного налаштування чи спеціальної підготовки даних. Засоби
інтелектуальних обчислень не можуть працювати без супроводу користувачів, що
добре розуміють ділову область, самі дані і загальний характер використовуваних
аналітичних методів. Результат застосування методів знаходження нового знання
може виявлятися в широкому спектрі, від збільшення доходів, до зменшення
витрат.
Немає коментарів:
Дописати коментар