СЕКРЕТИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВИСТУПІВ

Інформування - це мова, яка оповідає про певні події і процеси, описує ситуації і проблеми. Як правило, вона не включається фахівцями в число типово «політичних» мов. Причина цього, видно, у тому, що інформація як жанр перш за все відрізняється описовістю. 
        А політику, на відміну від, наприклад, прес-секретаря, найчастіше доводиться не стільки інформувати своїх слухачів, скільки переконувати або здійснювати інший вплив. 
         Але це вірно тільки на перший погляд. Насправді виступ, що ззовні переслідує просвітницьку мету, може мати величезне (але непряме) агітаційне значення. Від чого це залежить?

СТРАТЕГІЧНІ ЗАДАЧІ ПУБЛІЧНОГО ВИСТУПУ

 Чи трапляється Вам виступати перед аудиторією?

Чи відчуваєте Ви хвилювання перед виступом?

Чи жадаєте Ви швидкого завершення заходу? 

Тому, хто відповість на всі три питання ствердно, просто необхідна підготовка. Як правило, в різних сферах:

·                     поліпшення пам'яті,

·                     коректування іміджу,

·                     постановка міміки і жестів,

·                     мовні вправи,

·                     психологічна підготовка, 

·                     прийоми написання тексту, 

·                     рішення організаційних питань тощо.

У кожній з цих сфер існують свої правила. Тут ви дізнаєтеся про техніку підготовки до публічного виступу.

ЯК НАЛАГОДИТИ ВІДНОСИНИ ЗІ СЛУХАЧАМИ

Звичайно, зав'язати справжню дружбу за п'ять хвилин неможливо, але започаткувати хороші відносини з вашою аудиторією можливо і потрібно.

Дуже часто погані оратори фокусуються в своїй промові на фактах, записах, слайдах, доказах і контраргументах. Їм дуже важливо сказати те, що вони раніше написали, підготували й відрепетирували. У них просто не вистачає уваги на тих, заради кого це все робиться, - на слухачів.

Ось поради, які нададуть вам впевненості в собі перед виступом:

ОВІДІЙ - МИСТЕЦТВО ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩОБ В ТВОРІ МИСТЕЦТВА ЙОГО НЕ БУЛО ПОМІТНО

Публій Овідій Назон називає себе молодшим з чотирьох елегійних поетів Риму. Свою біографію поет розповів в одному з віршів періоду вигнання («Скорботні елегії»). Він народився в 43 р. до н.е. в місті Сульмоні в заможній родині, яка займала в рідному місті значне становище.

Разом з братом Овідій був відправлений до Риму і там отримав освіту для підготовки  до державної кар'єри. Навчання красномовству вважалося в Римі обов'язковим для майбутніх державних діячів. Обидва брати в юності виступали з промовами в риторичної школі.

МАРК ТУЛЛІЙ ЦІЦЕРОН - «УМІННЯ СИЛОЮ СЛОВА СКЕРОВУВАТИ ВОЛЮ СЛУХАЧІВ»

Історія римського красномовства зберегла чимало імен, але серед них лише деякі належать видатним промовцям. Одним з таких був Марк Туллій Ціцерон.

Ораторський ідеал – свідоме володіння усіма засобами, які повинні зацікавити і переконати слухача. Ораторський талант, на думку Ціцерона – це велика рухливість розуму і фантазії, які здатні швидко знаходити матеріали, складати промову пишно, прикрашати її, міцно і надовго запам’ятовуватись.

Ораторська практика Ціцерона є втіленням у життя його стилістичних концепцій, які зумовили створення великим промовцем свого неповторного стилю. На промовах, що збереглися, легко помітити еволюцію способу словесного викладу та манери виголошення оратором промов.

ХТО ВОЛОДІЄ ЗАКОНАМИ РИТОРИКИ ТОЙ ВОЛОДІЄ ДІЯМИ КЛІЄНТА

Сучасна риторика, що акумулює усі досягнення психології, лінгвістики тексту, соціолінгвістики, логіки, культури мови, є наукою про доцільне, ефективне і гармонізуюче мовлення.

Як будь-яка наука, риторика розвивається за своїми законами.

Психолінгвістами давно встановлено, що у процесі спілкування мовець пробуджує “внутрішнє слово” у слухача. Тобто у того, хто слухає, напружено працюють усі мовнорозумові центри: внутрішня мова, центр усвідомлення, пам’ять, центри, що відповідають за аналіз почутого, емоційна сфера. Слухач мов би внутрішньо повторює сказане, адаптує до свого рівня, тобто усвідомлює, запам’ятовує і реалізує емоційно. Мовець, промовляючи, оформляє свою думку словесно.

РИТОРИКА - МИСТЕЦТВО ЧИ НАУКА ПЕРЕКОНАННЯ?

        Культура мовлення фахівця має відповідати сучасним літературним нормам, характеризуватися лексичним багатством, логічністю, точністю, чистотою, виразністю, доцільністю і бути показником культурного рівня особистості, надійним інструментом вирішення виробничих і професійних задач.

Як бачимо, процес формування висококваліфікованого фахівця буде недостатнім, якщо у нього не будуть сформовані мовленнєві навички і уміння професійного спілкування.