Поль
Херсі і Кен Бланшард розробили ситуаційну теорію лідерства, яку вони прозвали теорією
життєвого циклу, згідно з якою найбільш ефективні стилі лідерства залежать від
“зрілості” виконавців.
Зрілість не слід визначати, як вік, зрілість окремих
осіб та груп мають на увазі здатність нести відповідальність за свою поведінку,
бажання досягти поставленої мети, а також освіта та досвід у відношенні до
конкретної задачі, яку необхідно виконати.
Згідно
з Херсі і Бланшардом поняття зрілості не є постійною рисою особи чи групи, а
скоріше характеристикою конкретної ситуації. Іншими словами в залежності від
даної задачі, окремі особи і групи виявляють різний рівень “зрілості”.
Відповідно керівник-лідер може змінювати і свою поведінку в залежності від
відносної зрілості особи чи групи. Він визначає цю зрілість оцінюючи прагнення
до досягнення, здатність нести відповідальність за поведінку, а також рівень
освіти та досвід останньої роботи над дорученими завданнями.
Вищеперераховані
моделі вплинули на розвиток теорії лідерства. Хоча жодна з цих теорій не
отримала повного підтвердження в дослідженнях; переконаність, що лідери повинні
обирати стиль керівництва відповідно до ситуації не викликає сумнівів. Не існує
якогось одного оптимального стиля лідерства.
Лідерство,
як і управління, являється до деякої міри мистецтвом. Можливо, це і є причина
того, чому дослідникам не вдалося розробити чи обґрунтувати якусь теорію. Ми
поділяємо ситуаційний підхід до лідерства і вважаємо, що при належній
підготовці лідери зможуть навчитися обирати стиль, відповідний ситуації.
Немає коментарів:
Дописати коментар