пʼятницю, 7 жовтня 2011 р.

ХТО ВОЛОДІЄ ЗАКОНАМИ РИТОРИКИ ТОЙ ВОЛОДІЄ ДІЯМИ КЛІЄНТА


Сучасна риторика, що акумулює усі досягнення психології, лінгвістики тексту, соціолінгвістики, логіки, культури мови, є наукою про доцільне, ефективне і гармонізуюче мовлення.
Як будь-яка наука, риторика розвивається за своїми законами.
Психолінгвістами давно встановлено, що у процесі спілкування мовець пробуджує “внутрішнє слово” у слухача. Тобто у того, хто слухає, напружено працюють усі мовнорозумові центри: внутрішня мова, центр усвідомлення, пам’ять, центри, що відповідають за аналіз почутого, емоційна сфера. Слухач мов би внутрішньо повторює сказане, адаптує до свого рівня, тобто усвідомлює, запам’ятовує і реалізує емоційно. Мовець, промовляючи, оформляє свою думку словесно.

            Таким чином аудиювання (слухання) – це напружена праця, яка може бути ефективною, а може – і ні. Лінивий ум відмовляється адаптувати почуте, і тоді відбувається те, що влучним народним словом позначено так: “В одне вухо влетіло – з другого вилетіло”. Те ж відбувається, якщо мова незрозуміла адресату (співрозмовнику): переобтяжена незрозумілими термінами, іншомовними словами і т.ін. Фактор адресата дуже важливий в умовах безпосереднього спілкування.
З цього витікає перший важливіший закон сучасної риторики – закон спрямування мови на адресата. Цей закон проголошує: перш ніж почати говорити, необхідно уявити собі слухача, співбесідника, його соціальний статус, освітній, культурно-мовленнєвий рівень, особисті якості. Слід також враховувати важливість, зацікавленість і доступність інформації для слухача.
Другим законом сучасної риторики є закон просування до мети й орієнтації адресата мовлення. Його суть полягає у тому, що спілкуючі сторони (або тільки мовець) експлицють (позначають словесно) свою мету і спільними зусиллями вони просуваються до її вирішення. Особливо важливим є спрямування адресата у ході ділових переговорів. Для цього на початку повідомляється й узгоджується структура переговорів (бесіди, дискусії): перелік питань, що будуть вирішуватись, їх черговість, підведення підсумків з кожного питання. Для цього можуть бути використані фрази типу:
Отже, щодо погашення взаємної заборгованості ми прийняли рішення про взаємозалік боргів і покриття різниці товарами народного споживання.
В результаті по третьому пункту ми з вами поки не досягли компромісу.
Дуже часто у спонтанному мовленні на позначення етапів просування до мети використовуються когезивні засоби (засоби зв’язку), що вказують на послідовність частин повідомлення: по- перше..., по-друге..., наступне питання..., далі визначимо..., про це я скажу пізніше..., забігаючи наперед..., я повинен сказати..., як буде указано пізніше..., подивимось, як..., зараз приступимо до  розгляду наступного питання… і т. ін. Завдяки використанню таких слів виникає ефект “просування” до визначеної мети, ефект зкріплення смислових блоків. Це необхідно, оскільки структура мови повинна бути зрозумілою не лише для того, хто говорить, а й для адресата. Це особливо важливо у діловому спілкуванні, коли рішення приймається обома сторонами.
Третій закон сучасної риторики – це закон дієвості мовлення, який надає задоволення слухачеві. Це універсальний принцип спілкування, бо ми завжди намагаємось спілкуватися з приємними для нас особами. Насолода бесідою ще з часів Платона відноситься до найвищого виду насолоди. Відомий Дейл Карнегі головним секретом “мистецтва спілкування з людьми” називає вміння цінувати й заохочувати людину до діяльності, задовольняти “його прагнення до власної значущості”.
Підкреслити “значущість” партнера можна не тільки через похвалу. Можна використовувати комплімент: оскільки ваша фірма є крупнішим постачальником металу, ми хотіли б укласти з вами угоду про...; етикетні формули: маємо честь запросити, дозвольте висловити Вам щиру подяку за послугу, вельмишановний Володимире Степановичу...; жестикулювання; тон спілкування: ввічливий, рівний; манера спілкування.

Немає коментарів:

Дописати коментар