ПОБУДОВА КОМУНІКАТИВНОЇ АТАКИ

Поняття "комунікативна атака" в теорії і практиці педагогічного спілкування запропонував використовувати В.А.Кан-Калик. Концепція педагогічного спілкування, яку розро­бив учений, передбачає визначення етапів спілкування під час проведення уроку (читання лекції).

Характеристика "комунікативної атаки": вона передбачає завоювання ініціативи у спілкуванні й цілісну комунікативну перевагу, що забезпечують у подальшому управління спілкуванням з аудиторією.

Початковий етап спілкування педагога з аудиторією не завжди потребує проведення "комунікативної атаки".

             Практика формування професійного спілкування сьогодні під­казує, що необхідно змінити підхід до даного феномена, розширити його трактування. "Комунікативна атака" може досліджуватись як комунікативне вміння педагога, яке, в свою чергу, виступає мето­дом установлення професійно-педагогічного контакту в спілкуванні. Водночас важливо підкреслити, що реалізація "комунікативної ата­ки" можлива лише тоді, коли у педагога сформовані професійні ко­мунікативні вміння вербального і невербального спілкування, ство­рення творчого самопочуття в спілкуванні, сприймання і розуміння людини людиною, орієнтування в ситуації спілкування, володіння професійно-педагогічною увагою, самопрезентації, використання системи "пристосувань".

Опис "комунікативної атаки" треба побудувати таким чином:

-              проаналізувати особливості конструювання змісту;

-              визначити стадії її проведення;

-              вичленити необхідні характеристики мовлення та невербального спілкування педагога;

-              врахувати деякі особливості самопочуття педагога на етапі її проведення.

Потрібно також вказати на необхідність звернення до педаго­гічної імпровізації, яка завжди супроводжує проведення "комуніка­тивної атаки".

Слід пам’ятати, що вибір засобів спілкування для побудови "комунікативної атаки" і порядок їх використання у кожному кон­кретному випадку зумовлюються рівнем підготовленості педагога до професійного спілкування, а саме: розвинутість професійного мис­лення, мовлення і багатство професійно-лексичного запасу; вміння оновлено сприймати відомий навчальний матеріал, визначати комуні­кативну структуру уроку (комунікації), володіти технікою педаго­гічне доцільного переживання, а також своїм емоційним самопочут­тям на різних етапах спілкування; вміння орієнтуватись у часі та умовах спілкування.

Наукові праці педагогів та психологів, спеціаліс­тів у галузі ораторського мистецтва та театральної педагогіки дають матеріал, який дозволяє побудувати зміст "комунікативної атаки".

Так, доцільно прийняти положення, яке обґрунтоване знавця­ми публічного мовлення, звичайно, адаптуючи його до умов педа­гогічної діяльності. Сутність цього положення полягає в тому, що педагог повинен з самого початку спілкування з аудиторією привернути її увагу до себе, або, інакше кажучи, заволодіти її увагою. А звідси випливає висновок про те, що треба знай­ти шляхи, які дадуть змогу  вирішити це питання.

Продовження в наступній статті.