ДОТРИМУЙТЕСЬ ІНТОНАЦІЇ, НАГОЛОСУ, ТЕМПУ МОВЛЕННЯ, ЛОГІЧНИХ ПАУЗ……

Проведення "комунікативної атаки" базується на певних ви­могах до мовлення педагога, і, перш за все, до його інтонацій­ної виразності.

Під інтонаційною виразністю мовлення розуміють вираження почуттів і емоцій за допомогою голосу. Із засобів ін­тонаційної виразності мовлення» які е найхарактернішими для "ко­мунікативної атаки", увагу, передусім, потрібно звернути на темп мовлення, паузи, логічні наголоси і дати їм коротку характеристи­ку.

 Так, темп мовлення - швидкість вимови складів, слів, фраз, що залежить від індивідуальних звичок людини, її характеру, на­строю, темпераменту. Доречно наголосити, що темп мовлення педаго­га, як відзначають у своїх дослідженнях О.Ф.Бондаренко та З.Г.Зайцева, залежить від мети, вікових та індивідуальних особливостей аудиторії, характеру навчального матеріалу, міри складності його змісту.

Паузи у мовленні визначаються як тимчасові зупинки його зву­чання. Паузи розділяють мовленнєвий потік на складові частини і відіграють значну роль в організації сприймання та засвоєння ма­теріалу.

Слід підкреслити, що мовлення педагога без пауз сприймаєть­ся аудиторією приблизно так, як мовлення в швидкому темпі. Харак­терною особливістю такого мовлення є монотонність. Водночас по­трібно звернути увагу на те, що велика кількість пауз  у педаго­гічному мовленні уповільнюють його темп, негативно впливають на ефективність сприймання матеріалу.

Практика формування педагогічного спілкування  впевнює, що запровадження такого технологічного прийому як "комунікативна атака", потребує використання логічних та організаційних пауз.

Логічні паузи дають змогу педагогу обдумати наступну фразу, а аудиторія в цей час осмислює те, що сказав педагог, мобілізує увагу для сприймання нового матеріалу. Організаційні паузи у "ко­мунікативній атаці" потрібні педагогу для того, щоб зосередитись для переходу від одного її етапу до іншого.

В організації смислової структури мовлення значна роль на­лежить й логічним наголосам. Слід пам’ятати, що вони визнача­ються як довільне виділення одного із елементів висловлювання з метою збільшення його семантичного значення. За допомогою логіч­них наголосів виділяються слова, які несуть більше смислове на­вантаження. Зазначимо, що правильне використання логічних наголо­сів робить мовлення зрозумілим, точним. Водночас надмірна кіль­кість логічних наголосів збіднює мовлення, веде до перекручення думки.

З огляду на сказане, ніяк не завадить підкреслити, що "ко­мунікативна атака" буде невдалою або взагалі неможливою, якщо мовлення педагога характеризується такими недоліками: неправиль­на дикція, невміння інтонувати мовлення, неправильні наголоси, надмірна чи недостатньо голосна вимова, невиправдане уповільнен­ня темпу.