- Мова - то серце народу: гине мова - гине народ.
- Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ.
- Літературна мова - то головний двигун розвитку духовної культури народу, то найміцніша основа її.
- Уживання в літературі тільки говіркових мов сильно шкодить культурному об`єднанню нації.
- Народ, що не створив собі соборної літературної мови, не може зватися свідомою нацією.
- Для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис.
- Головний рідномовний обов`язок кожного свідомого громадянина - працювати для збільшення культури своєї літературної мови.
- Стан літературної мови - то ступінь культурного розвитку народу.
- Як про духовну зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народу судять найперше з культури його літературної мови.
- Кожний свідомий громадянин мусить практично знати свою соборну літературну мову й вимову та свій соборний правопис, а також знати й виконувати рідномовні обов`язки свого народу.
(За матеріалами: Огієнко І.(Митрополит Іларіон) Історія
української літературної мови. - К.:
Либідь , 1995. -294 с.)
Немає коментарів:
Дописати коментар