ВРАХУВАННЯ ФАКТОРІВ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ КОМУНІКАТИВНУ АТАКУ

Якщо одним із завдань "комунікативної атаки" є завоювання ініціативи у спілкуванні, то доречно в цьому випадку звернутись до рекомендацій В.А.Кан-Калика. Багаторічний досвід викла­дацької діяльності дав можливість ученому встановити перелік факторів, наявність яких забезпечує ініціативу педагога в спіл­куванні. До таких факторів належать:

• чіткість організації початкового контакту з класом;
• оперативність у переході від організаційних процедур до ділового спілкування;
• відсутність проміжних зон між організаційними і змістовни­ми аспектами початку взаємодії;
• оперативність у досягненні соціально-психологічної єдності з класом;
• введення особистісних аспектів у взаємодію з учнями;
• переборення стереотипних і ситуативних негативних установок на окремих учнів;
• організація цілісного контакту з усім класом;
• забезпечення зовнішнього комунікативного вигляду вчителя (підтягнутість, зібраність, охайність);
• скорочення педагогічних вимог, які щось забороняють, і роз­ширення позитивно-орієнтованих педагогічних вимог;
• реалізація мовленнєвих і невербальних засобів взаємодії, активне включення міміки, мікроміміки, "контакту очей" і т.п.;
• "транслювання" в клас особистої прихильності до дітей;
• розуміння ситуативної внутрішньої настроєності учнів і врахування її у спілкуванні, передача учням цього розуміння;
• введення на початковому етапі взаємодії завдань і питань, які можуть мобілізувати аудиторію;
• формулювання яскравих, приваблюючих цілей діяльності і порад шляхів їх досягнення.

Більшість із зазначених факторів мають узагальнюючий характер і потребують певної конкретизації, хоча їх роль у спілкуванні заперечувати не можна. А із даного їх пе­реліку, засобами, які доцільно використати на початковому етапі "комунікативної атаки", можуть бути: введення завдань і питань, які мобілізують аудиторію; формулювання яскравих і приваблюючих цілей діяльності і показ шляхів їх досягнення. Можливий і інший шлях проведення початкового етапу "комунікативної атаки", де бу­дуть використовуватись короткий виклад якогось цікавого факту, історії, зіставлення різних точок зору з одного і того ж питання, що пропонується в роботах з ораторського мистецтва .

У деяких дослідженнях звертається увага на необ­хідність використання на початку спілкування з аудиторією так званої "початкової паузи". Психологічне призначення цієї паузи, як стверджують В.А.Кан-Калік, З.В.Савкова, з од­ного боку полягає в тому, що вона дозволяє аудиторії певним чи­ном звикнути до педагога (оцінити його зовнішній вигляд, виявити його бажання працювати з даними людьми і в даний час), з другого боку - правильне її використання дає можливість привернути увагу цієї аудиторії до педагога.

Проте результати теоретичної розробки і апробації "комунікативної атаки" як методу формування комуніка­тивних умінь виявили цілковиту неможливість звернення в даному випадку до "початкової паузи".

"Комунікативна атака", як відомо передбачає проведення сво­єрідного комунікативного "натиску" педагога на аудиторію з момен­ту його появи, що зумовлюється необхідністю встановлення профе­сійно-педагогічного контакту в спілкуванні. Цей "натиск" виража­ється в спрямованості погляду педагога, мускульній мобілізованості, інтонаційній виразності мовлення. З огляду на сказане зрозу­міло, що "початкову паузу" ніяк не можна використовувати у "кому­нікативній атаці".