ВИЗНАЧАЛЬНА РИСА ЛІДЕРСТВА

Принципово визначальна риса лідера — його вплив на навколишніх. Під час формування відповідних якостей (насамперед у керівників) необхідно звернути на це особливу увагу. Важли­во, виходячи з розглянутого розуміння лідерства, визначитися в таких термінах, як «вплив», «вла­да», «сила».

У російській мові вплив — це здійснення впливу на когось. У біль­шості досліджень впливом вважають процес інформа­ційної дії на свідомість людини, що дає змогу пе­реконувати її в доцільності дотримання певної системи дій. При цьому влада проявляється як здатність впливати на поведінку інших людей, а сила — як ступінь влади, відношення залежнос­ті.

        Сила також визначається як ресурс, а вплив — як процес спроби змінити поведінку ін­ших через мобілізацію ресурсів сил. Ресур­си сили — засоби впливу й зміни поведінки лю­дей задля досягнення організаційних цілей. Це можуть бути прийоми, методи, технології інфор­маційно-енергетичного впливу на людину.

У впливі на свідомість чиниться дія на сприйняття, увагу, пам'ять, мислення, уяву, емоції й почуття, волю, бажання. Людська діяльність багато в чому зумовлена неусвідомлюваними глибинни­ми мотивами й значеннєвими установками, особ­ливостями неусвідомленого сприйняття навко­лишньої дійсності, дією механізмів творчих про­цесів, культурних норм тощо. І в цьому плані «секрет» впливу лідера швидше у навіюванні (сугестії) і психоенергетичній дії на свідомість й органи чуття.

У понятті «навіювання» об'єднані три послі­довні процеси.

Перший — це прищеплювання програми поведінки, яка йде від однієї особи (лідера) або ж співтовариства людей і переда­ється одній людині, або безлічі осіб.

Другий — мозкові психофізіологічні механізми, що забез­печують виконання потрібної програми пове­дінки.

Третій — вихід психонервового процесу на виконавчі системи. Поведінка, сприйняття й тілесні функції стають адекватними до потріб­ної програми. Навіювання завершується перет­воренням програм на дію.

Навіювання в умовах соціально-психологічної взаємодії ліде­ра і його послідовників — це процес психологіч­ного впливу, розрахований на некритичне сприйняття інформації. У результаті цих впли­вів змінюються, пробуджуються, актуалізують­ся установки особистості, здійснюється вплив на думки, настрої, почуття, вчинки персоналу.

Механізм навіювання проявляється в тому, що людина, яка сприймає, починає діяти не внаслі­док логічних міркувань, а в основному начебто підштовхувана, «провокована» у свідомості уяв­ленням про настання такої дії.

Сприйнятливість до навіювання, тобто ефективність сугестивного впливу зростає через наслідування, емоційне за­раження й уподібнення. Навіювання позна­чається на світогляді й стилі поведінки. Наша наука недостатньо пояснює феномен «енергосугестії». Це засіб управління людиною через вплив на польову структуру її тіла, на біоенерге­тичну складову процесів, що циркулюють у ньому.

Здатність до навіювання пробуджується й розвивається у змінених (трансових) станах свідомості майбутнього лідера (пристрасть до досягнення мети, любов до батьківщини, віра в себе (в навколишніх і надідеали тощо). У цих «режимах роботи» людського тіла пробуджу­ються психофізіологічні резерви організму, надможливості.

За матеріалами сайту http://personal.in.ua/index.php?idn=10