пʼятницю, 9 березня 2012 р.

ВИЗНАЧАЛЬНІ РИСИ ЛІДЕРА


Лідер - обов'язково особистість, продукт "природного відбору". В зв'язку з цим слід розрізняти поняття "лідер" і "керівник".
Політичний керівник також визначає мету політики і засоби її досягнення, домагається реалізації певної стратегії і тактики. Проте робить це тому, що призначений або вибраний на керівну посаду. 
Звичайно, він може бути при цьому справжнім лідером - це найкращій варіант. Але можлива і відсутність у політичного керівника, як в особи, якостей лідера. І ще одне: якщо керівник призначається, то лідер висувається стихійно.
       Серед усіх атрибутивних якостей політичного лідера на перше місце можна поставити харизматичні якості: говорити, спілкуватись з людьми. Базовими для лідера є також якості організаторські.
Перше з організаторських якостей - це вміння створювати свою команду. Третьою важливою якістю політика, без якої не відбудеться лідер - аккумуляційність, тобто вміння накопичувати, обдумувати і виражати інтереси людей.
Три вирішальні і обов' язкові якості для лідера визначав М. Вебер. Це - пристрасть, почуття відповідальності, окомір. Пристрасть у розумінні орієнтації на сутність "справи", пристрастну самовідданість їй. Проте однієї тільки пристрасті недостатньо.
Відповідальність за справу повинна бути провідною зіркою його діяльності. А для цього потрібен окомір, здатність внутрішньо зібрано і спокійно піддаватися впливові реальностей. Відсутність дистанції і тільки такої - один із смертних гріхів усякого політика.
Взагалі, лідер повинен бути наділений багатьма визначальними рисами. Зокрема він повинен вміти зрозуміти, ліквідувати, а ще краще, не допустити політичного конфлікту. Лідер повинен мати здібність відчувати політичний час, адже вважається, що лідер, який іде на компроміс раніше ніж треба, втрачає авторитет, а лідер, який іде на компроміс пізніше ніж треба, втрачає ініціативу.
Певна річ, серйозний політичний лідер повинен мати власну політичну програму втілення якої у життя стане альфою і омегою його власної політичної лінії. Процес реалізації цієї програми багато в чому залежить від уміння особистості доповнити формальне лідерство (яке пов'язане з встановленими для  "першої особи" правилами і функціональними відносинами) з лідерством неформальним (воно виникає на основі особистістих взаємовідносин у даній групі). У іншому випадку, якшо формальне лідерство вступає в конфлікт з лідерством неформальним, то проблема реалізації політичної програми матиме низький процент ймовірності і слабку перспективу.
Формування морально й інтелектуально розвиненої особистості сьогодні - це високоякісна демократія і цивілізована державна політика завтра. Справді вільною і справді незалежною Україна може стати лише за умов становлення і зміцнення у суспільстві стійкої, життєздатної традиції цілеспрямованого виховання у людини почуття власної духовної гідності - воно не просто забезпечує їй імунітет проти "вуличного плюралізму", а є найпершою й основною аксіомою правосвідомості і політичної культури особистості, включаючи й особистість політичного лідера.

Немає коментарів:

Дописати коментар