ТЕХНОЛОГІЇ КРЕАТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

Правила «мозкової атаки»:

1. Вибір ведучого при рівноправному положенні всіх учасників.

2. Влада уяви. Позитивний настрій на партнерів.

3. Можливі лише уточнюючі питання, заохочення і підтримка  партнерів. Це не відноситься до експертів.

4. Неприйняття критичних зауважень і проміжних оцінок у процесі  "штурму" (наприклад: „згодний,  але можна і по іншому”). Можливі доповнення і комбінування ідей.

5. Чіткість і узагальненість формулювання суджень, ідей. Дія за принципом: чим більше ідей,  рішучіше атака, тим ближче досягнення мети штурму.

6. Доброзичливий настрій і розкутість учасників.

7. Активність всіх учасників команд оцінюється балами. Пасивні учасники дають привід експертам знімати бали команді.

8. Оптимізм і впевненість.

Етапи і методика "мозкового штурму" :

І.Формулювання навчальної проблеми, обґрунтування задачі її рішення.

Визначення умов і правил колективної роботи. Вказується, що за порушення правил знімається від 2 до 4 балів із групи. Утворення робочих груп по 3-5 чоловік і експертної групи, що повинна буде оцінити і відібрати кращі з ідей. Вся  академічна група розподіляється на 4 -5 чоловік. Експерти займають свої місця в групах. (Експерти вибираються із студентів, які досконало знають матеріал,  тобто це ті, знають проблему з різних сторін, здатні аргументувати свою позицію.)

ІІ. Експрес-розминка.

 Швидкий  пошук відповідей на питання і задачі тренувального характеру, підготовлені викладачем. Це одночасно настрій і перевірка роботи груп: студенти в групах перевіряють свій інтелектуальний потенціал.

ІІІ. "Штурм" поставленої проблеми.

Правила не нагадуються.  Ще раз викладачем швидко уточнюється задача. Нагадується про дотримання оголошених заздалегідь правил. Генерування ідей у групах під спостереженням експертів починається по сигналі  вчителя одночасно у всіх групах (дзвоник будильника мобільного телефону починає і закінчує роботу груп, тому  необхідно його  завести його на визначений час). У групі учасники по черзі  висловлюють вголос свої ідеї. Експерти у своїх групах  фіксують ідеї, роботу кожного, дотримання ними правил.  "Штурм"  проблеми в групах триває 10-15 хвилин.

ІV. Обговорення експертами  підсумків роботи груп.

V. Добір ними й оцінка найкращих ідей.

VІ. Повідомлення про результати "мозкової атаки" ("штурму") по черговості виконання  чи завдання по годинниковій стрілці (обговорити заздалегідь).

VІІ. Публічний захист найкращих ідей.

Така форма проведення семінарських занять, на мою думку, є найбільш результативною, адже при ній неможлива неучасть студента у колективному взаємодоповнюючому процесі навчального пізнання. І тому це є хорошим стимулом для навчання, адже не дуже хочеться виділитись своєю необізнаністю серед колег.

А одним із домашніх завдань студенти полюбляють виконувати вправу «сенкан», яка є однією із методів інтерактивного навчання і дозволяє виявити свої творчі завдатки.

Суть цього методу: 

Сенкан — це вірш, що складається з 5-ти рядків.

1-й рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник).

2-й рядок — це опис теми, який складається з 2-х слів (два прикметники).

 3-й рядок визначає дію, пов'язану з темою; він складається з трьох слів (дієслів).

 4-й рядок є фразою, яка складається з 4-х слів і виражає ставлення до теми, почуття з приводу обго­ворюваного.

 Останній рядок складається з одного слова; в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

Наприклад (сенкан із творчого доробку автора дослідження) :

Мова

Складна Синтаксична

Утворює З’єднує Конструює

Душа менталітету кожної нації

Рідна

Пунктуація

Багатокомпонентна різноманітна

Розділяє виділяє примножує

Система знаків уживання пунктограм

Розбір

Речення

Предикативне модальне

Складається надає зв’язує

Синтаксична одиниця вираження думки

соковите

Висновки

Отже, узагальнюючи вище сказане, хочу звернути  увагу на те, що використання інтерактивних методик у навчальному процесі вищих навчальних закладів, зокрема при вивчення гуманітарних дисциплін, створює умови для розвитку самореалізації особистості та допомагає досягти високого інтелектуального розвитку студентів.

Адже, тільки уміле проектування і реалізація двох складових освітнього процесу – наочно-змістовної і процесуальної – приводять до формування толерантності як найважливішої характеристики в  українському демократичному суспільстві.

В найбільшій мірі це залежить від педагогічної майстерності викладача гуманітарних дисциплін, у тому числі від прояву його особистої толерантності в освітньому процесі .