БРЕЙНСТОРМІНГ – ВИРОБЛЕННЯ НЕСТАНДАРТНИХ РІШЕНЬ

Брейнстормінг (метод ще називають мозковим штурмом або мозковою атакою) допомагає досить швидко зібрати максимальну кількість ідей і поглядів щодо визначеної проблеми. Цей метод не тільки генерує ідеї, але є досить ефективним при розв’язанні проблем.

Успіх брейнстормінгу залежить від дотримання двох головних принципів. Перший полягає у тому, що група може народжувати при спільній роботі ідеї більш високої якості, ніж при індивідуальній роботі тих самих людей. Це відбувається тому, що ідея, яка може бути непрактичною, допрацьовується, додумується і поліпшується групою. Другий принцип – для вироблення нових ідей стосунки повинні бути невимушеними і товариськими, а люди – відкритими.

        Ці принципи слугують основою правил поведінки під час брейнстормінгу:

ㅡ  Відсутність усякої критики. Висловлювання приймаються без коментарів.

ㅡ  Заохочення ідей. Акцент робиться на кількості пропозицій, а не їхній якості.

ㅡ  Рівноправність присутніх.

ㅡ  Запис всіх ідей. 

Тренерські підказки

Спочатку пояснюється мета брейнстормінгу: «Ціль нашого мозкового штурму – заповнити таблицю, даючи відповіді на запитання...» Сформулюйте групі це завдання в цілому, а потім коротко запишіть як заголовок на дошці, фліп-чарті або аркуші паперу. Потім донесіть до групи процедуру, висвітливши основні правила й пояснивши їх в разі необхідності. Підкресліть, що після завершення упорядкування списку ідей буде надана можливість висловити будь-які думки по будь-якій пропозиції, але процес мозкового штурму призначений тільки для генерації ідей, а не для їхньої оцінки. Якщо існує обмеження у часі, варто згадати про нього, щоб група мала уяву, скільки часу має для роботи.

Всі ідеї варто записувати тими самими словами, які промовляють учасниці або учасники тренінгу.

Увага! Якщо наступає такий момент, коли група не пропонує нових ідей, Ви можете стимулювати групу своїми рекомендаціями або коментарями.

Після процедури брейнстормінгу уточніть і доповніть внесені пропозиції, підводячи теоретичну базу, за необхідністю систематизуйте висловлення членів групи і «поверніть» їх вже у вигляді сформованих тверджень.

2. Під час виконання вправ дуже часто використовується варіант об'єднання присутніх у малі групи (як варіант: міні-групи з 3-4 осіб і робота в парах). Це дає можливість за короткий час усім присутнім висловити свої думки, обговорити проблему в більш зручній, комфортній обстановці, допомагає учасникам і учасницям розкритися, ближче поспілкуватися між собою.

Увага! У тексті Підручника свідомо, нехтуючи мовними правилами, використовуються вислови “присутні об’єднуються в малі групи” замість “присутні поділяються на малі групи”. Цей незвичний мовний зворот, на наш погляд, формує почуття єдності у малій групі, допомагає сформувати почуття спільноти, яка має протидіяти негативним явищам суспільства.

Досвід і напрацювання малих груп пізніше обговорюються в загальному колі.

3. Більшість вправ проводяться з використанням техніки зворотного зв'язку. Запитання ставляться на початку вправи для того, щоб зорієнтуватися, наскільки присутні ознайомлені з темою, та для того, щоб ввести їх у тему. Наприкінці вправи запитання призначені для з'ясування ступеня засвоєння даного матеріалу і для поглибленого його розуміння. Це допомагає також визначити причини можливого нерозуміння матеріалу або незадовільного сприйняття нових ідей та інформації.

 4. Під час проведення тренінгових вправ варто стимулювати колективне обговорення за умови повної свободи вираження присутніми власних поглядів на обговорювану проблему, а також пропозицій щодо її розв’язання.

Кероване обговорення нової інформації або проблеми та пошуку шляхів її розв’язання проводиться у формі запитань і відповідей. До необхідної відповіді або визначення групу ведуть ланцюжком коротких, чітких запитань, на які просять давати конкретні, короткі відповіді. Після відповідей на запитання тренер/ тренерка обов'язково проводить аналіз і обговорення відповідей, а також підводить загальний підсумок.

Тренерські підказки

Вміння ставити запитання – важлива якість тренера/ тренерки.

Запитання задаються з метою:

·       розширити розуміння проблеми;

·       для контролю й оцінки рівня розуміння групи;

·       для здійснення керівництва групою, тобто, якщо група чогось не розуміє, подальші запитання можуть розширити зони, де потрібна допомога;

·       коли початкова тема вилилась у неконтрольовану дискусію, добре структуроване запитання може повернути групу в річище аналізованої теми.