ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ СЛУХАЧІВ

Для викладачів, які навчають дорослих слухачів важливо виділити характерні риси освіти, зрозуміти, чим воно відрізняється від традиційного навчання.

Тому, фахівці описали цілий ряд принципових відмінностей:

1. Прикладне навчання на відміну від вивчення. Традиційна система навчання зосереджена на передачі учневі набору знань, в той час як освіта, для дорослих орієнтована на розкриття перед слухачем додаткових практичних можливостей в результаті освоєння нових умінь і навичок.

2. Аналіз загальних «основ знань» на відміну від вивчення особливостей конкретних ситуацій та завдань. Традиційна система навчання дає учневі інструменти для впорядкування вже існуючих фактів, освоєння раніше створених методів, вона скоріше звернена в минуле. А освіта для дорослих орієнтована на вирішення актуальних практичних проблем, досягнення конкретних результатів "тут і зараз», освоєння нових методів, тобто, орієнтована в основному на майбутнє.

3. Головна роль змісту навчання («чому вчити?") На відміну від провідної ролі процесу навчання («як вчити?"). У той час, як у традиційному навчанні основну роль грає лекційна форма подачі матеріалу, при якій учень пасивно сприймає інформацію, у освіті для дорослих застосовується активні методи навчання, людина бере участь в отриманні нових знань, формуванні нових умінь і навичок (реалізується принцип «Те, як ми вчимо і є те, чого ми вчимо»).

4. Пошук правильної відповіді на відміну від пошуку прийняття рішення. У реальному житті немає розділу «Відповіді» (як у шкільному задачнику), і «правильним» найчастіше виявляється відповідь, що дозволяє вирішити проблему. На відміну від типової для традиційної системи навчання площини «правильно - неправильно» виникає ще одна: «вірно - невірно», яка дозволяє знайти більше варіантів розв'язання задачі та провести експертизу прийнятого рішення. У практиці нерідкі випадки, коли правильно (відповідно до правил або алгоритмам) прийняте рішення виявляється абсолютно невірним (з точки зору вимог реальної ситуації).

5. Різняться ролі викладачів: «експерт» на відміну від «організатор, фасилітатор і консультант». У рамках традиційного навчання вчитель виступає носієм знань, його завдання - передати накопичену людством мудрість. У освіті для дорослих викладач є скоріше помічником, його завдання - організувати навчальний процес так, щоб слухачі ставали не тільки співучасниками, а й співавторами процесу власного навчання.

6. Контроль на відміну від самоконтролю. У традиційному навчанні функції «контролера» виконує викладач, в той час як у освіті для дорослих саме слухач є тим суб'єктом, який контролює ступінь досягнення поставлених цілей.

7. Різниця в постановці цілей навчання: загальні на відміну від конкретних. Для традиційної системи навчання характерні «розмиті», віддалені цілі - освоєння, формування, вивчення, навчання «про запас». А для освіти для дорослих характерні попередня оцінка потреб в навчанні, і орієнтація на формування конкретних умінь і навичок, необхідних для виконання чітко поставлених завдань. Саме це і є запорукою його ефективності.