Завданням
номер один, по висловленню одного з найбільших теоретиків та практиків навчання
дорослих, американського вченого Ноулза, стало “підготовка компетентних людей –
таких людей, які були б здатні використовувати свої знання в умовах, що
постійно змінюються, та чия основна компетенція полягала б у вмінні
займатись постійним самовдосконаленням та самоосвітою на протязі всього свого
життя”.
Справжньою
рятівною силою, що допомагає сучасній людині подолати свої проблеми за
допомогою навчання - стала андрагогіка – наука про навчання дорослих.
Поява андрагогіки як окремої гілки педагогіки обумовлена низкою причин різного характеру. Основою нової науки вчені назвали об’єктивні умови, які виникли завдяки потребам у розвитку андрагогіки.
По-перше,
сам процес розвитку освіти призвів до завоювання ведучої ролі в процесі навчання
тими, хто навчається. Педагогіка виходила з принципової позиції, що людина, яка
навчається, у виборі отримання освіти займає в основному пасивну позицію;
виняток становлять тільки профільні класи у школі, характерні для
старшокласників; у той час як дорослі підсвідомо вибирають не тільки курс, але
й форму, термін та рівень навчання.
По-друге,
еволюція філософських і психологічних наук призвела до свідомого визнання
ведучої ролі людини в усіх соціальних процесах , в тому числі у науці.
По-третє,
досягнення в галузі інформаційних технологій дозволили по-новому організувати
навчальний процес, що суттєво змінило ролі того, хто навчається, та того, хто
навчає, в процесі навчання.
По-четверте,
еволюція педагогічних концепцій теж вела до визнання необхідності надання
більшої свободи в процесі навчання тому , хто навчається.
По-п’яте,
завдяки різній ведучій діяльності у дітей та дорослих, необхідно чітко
розділяти принципи педагогічних та андрагогічних моделей навчання.
Нарешті,
фізіологи та психологи довели , що люди здатні успішно навчатись практично на
протязі всього життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар