Люди
неоднаково поводять себе в конфлікті. Питання, яке є предметом суперечностей,
може розв'язуватися у формі поради, прохання про відміну розпоряджень, відміну
неправильних чинників тощо. Коли ж такі звернення наштовхуються на протидію,
відмову вирішити проблему, це сприймається як загроза для інтересів, достоїнств
і конфлікт переходить у відкриту форму з рішучими діями.
В
цьому випадку кожна з сторін прагне не лише виправдати свої дії, але й
притягнути прихильників з їх можливостями на свій бік.
Наростаючи, протиборство нерідко приймає публічний характер. Сторони звертаються у вищі органи, арбітраж, суд, до преси, телебачення. Інколи динаміка розвитку конфлікту настільки стрімка, що він сприймається як раптовий, хоча це далеко не так.
Наростаючи, протиборство нерідко приймає публічний характер. Сторони звертаються у вищі органи, арбітраж, суд, до преси, телебачення. Інколи динаміка розвитку конфлікту настільки стрімка, що він сприймається як раптовий, хоча це далеко не так.
Зазвичай, таке може трапитися за умов корінної ломки укладу життєдіяльності, що відбувається в результаті нововведень. В психологічній літературі описані такі форми перебігу конфлікту:
Відкритий
конфлікт. Він характеризується очевидним, яскраво вираженим,
емоційно насиченим зіткненням сторін.
Прихований
конфлікт (реальні розбіжності приховуються учасниками
конфлікту за зовні бездоганними формами взаємовідносин).
"Сліпий”
конфлікт”(один або обидва учасники взагалі не усвідомлюють
його наявності; про такий конфлікт знають всі, крім тих, хто безпосередньо його
породжує).
"Невідомий”
конфлікт (реальні суперечності затушовуються; на поверхні
стосунків залишається слабко виражена неприязнь).
Немає коментарів:
Дописати коментар