середу, 28 вересня 2011 р.

ГОЛОВНЕ СЛУХАЮЧИ СПІВРОЗМОВНИКА, ПОЧУТИ ЙОГО


Слухаючи співрозмовника: 
  • Ніколи не сприймайте мовчання за увагу. Якщо співрозмовник мов­чить, то це ще не означає, що він Вас слухає.
  • Ніколи не вдавайте самі, що слухаєте. Це марно: як би Ви не при­кидалися, відсутність зацікавленості й нудьга неодмінно виявляться у виразі Вашого обличчя або жестах. Краще вже зізнатися, що в да­ний момент Ви не можете слухати співрозмовника, пославшись на зай­нятість. Нещирість, як правило, сприймається як зневага.
  • Не перебивайте свого співрозмовника без необхідності. Якщо Вам конче необхідно перебити когось під час розмови, допоможіть потім відновити перерваний Вами хід думок співрозмовника.
  • Не робіть поспішних висновків. Пам’ятайте, що поспішні, суб’єктивні оцінки – бар’єр на шляху змістовного спілкування.
  • Не давайте співрозмовнику можливості “упіймати” себе в суперечці.
  • Якщо виникне непорозуміння в суперечці, слід обов’язково вислухати співрозмовника уважно і до кінця для того, щоб зрозуміти, з чим осо­бисто Ви не погоджуєтеся, і тільки після цього викласти свою точку зору.
  • Не задавайте надто багато запитань. Доцільно ставити запитання для уточнення сказаного. Надмірна кількість запитань певною мірою пригнічує співрозмовника, позбавляє його ініціативи, ставить у по­зицію оборони.
  • Ніколи не кажіть співрозмовнику: “Я добре розумію Ваші почуття”. Така заява більше виправдовує Ваші особисті й даремні спроби переко­нати співрозмовника в тому, що Ви його слухаєте. Насправді зрозуміти, що саме і як саме відчуває Ваш співрозмовник, дуже важко.
  • Не будьте занадто вразливим й емоційним щодо сказаних слів. Слухаючи надміру схвильованого співрозмовника, будьте обережні й не піддавайтеся впливу його почуттів, інакше можна загубити зміст повідомлення.
  • Не давайте поради, якщо Вас про це не просять. Непрошені поради дає, як правило, той, хто ніколи не допоможе.
  • Не прикривайтеся слуханням як сховищем. Пасивні, невпевнені в собі люди інколи використовують слухання як можливість уникнути спілкування й самовираження. Такого роду мовчання тільки заважає ефективному спілкуванню.
  • Пам’ятайте, що ефективне слухання – це основа отримання точної інформації. Запам’ятати більш надійно почуте Ви зможете тоді, коли слухаєте з розумінням.
 
За матеріалами посібника Логунова М.М. Соціально-психологічні аспекти управлінської діяльності. – К.: Вид-во НАДУ, 2006. – 256 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар