Існують різні моделі поведінки в умовах конфліктних
ситуацій, кожна з яких має свої психологічні особливості. До таких моделей
російська дослідниця Н.В.Гришина відносить “ділову суперечку”, “формалізацію
відносин”, “психологічний антагонізм”.
“Ділова суперечка”. За цієї моделі між учасниками конфлікту існують розбіжності з конкретних питань їх спільної діяльності, проте обидві сторони вірять у можливість узгодження позицій і досягнення домовленостей. В цілому характер таких взаємовідносин можна класифікувати як такий, що має тенденцію до досягнення домовленостей.
“Ділова суперечка”. За цієї моделі між учасниками конфлікту існують розбіжності з конкретних питань їх спільної діяльності, проте обидві сторони вірять у можливість узгодження позицій і досягнення домовленостей. В цілому характер таких взаємовідносин можна класифікувати як такий, що має тенденцію до досягнення домовленостей.
“Формалізація відносин”. Якщо конфлікт стосується не якогось одного аспекту діяльності учасників конфлікту, зона розбіжностей між ними стає досить широкою. В такій ситуації сторони конфлікту не бачать для себе можливостей досягти погодження позицій і шукають зовнішні офіційні способи вирішення конфлікту ( звернення за допомогою до вищого керівництва, наприклад). Стосунки між учасниками конфлікту досить формалізовані.
“Психологічний антагонізм”.
Модель такого типу поведінки характеризується розширенням зони
розбіжностей, збільшенням суб’єктивізму в підходах до вирішення проблеми.
Існуючі між сторонами конфлікту
розбіжності роздуваються, відносини між
ними набувають відтінку ворожості, застосовуються недозволені прийоми ,
в тому числі й зачіпаються їх особисті
якості. Переважає прагнення до уникнення
всяких контактів. Дії партнерів обумовлюються негативними установками.
За матеріалами
посібника: Логунова М.М. Конфлікти,
стреси, маніпулювання в державному управлінні: Навч. посіб./ За аг. ред..
М.М.Логунової. – К.: Вид-во НАДУ, 2008. – 79 с.
Повністю згодна з викладеним!
ВідповістиВидалити